Кодеин напиток Lean (лин) Королёв

Все началось с того, что она достала свою табакерку, где хранились её закладки. Это такая небольшая коробочка, в которой сокрыта радость и печаль одновременно. Открывает она её, а там маленький бумажный кулёк с нежным белым порошком. Они говорят, что это коса, а я представляю, что она косит мои проблемы и депрессию. Всю жизнь сама себя ломала, а здесь вдруг оказывается решение на все беды.

Лицо подруги светится от предвкушения. "Втягивай сильно, а потом держи дыхание", - сказала она мне. Я налила себе порцию этого косого порошка на руку и, сделав глубокий вдох, приступила к делу. Изначально было немного страшновато - фрешмен я в этом деле. Но когда он проникает в тебя, окутывает тебя своей тёплой лаской, все сомнения исчезают в одно мгновение.

Афганка и кокс тоже имели своё место в нашей тусовке. Кокс, это такой красавчик - белый и чистый, он даёт тебе силы и энергию. А когда ты попадаешь в депресняк, он тебя поднимает и заряжает новыми эмоциями. Афганка, наоборот, более умиротворяющая. Это такая галлюцинационная поездка в твою голову, где все дурные мысли исчезают и ты находишься в своём собственном мире.

Расставание с парнем меня сильно задело. Я чувствовала, что я ничтожество и никто меня не поймет. И вот эти закладки, коса, афганка и кокс - они стали моими утешителями и путеводителями в мире безболезненного существования. Они помогли мне забыть о боли и грусти, и вместе со мной погрузились в вихрь наслаждения и эйфории.

Не буду врать, сначала все было круто. Я искала волшебную таблетку счастья, и она казалась недоступной. А вот тут - все на ладони. Я смеялась, шутила, общалась с друзьями, а каждую проблему закрывала глотком закладки. Время казалось бесконечным, а я в центре внимания. Мы курили, втягивали, вдыхали и наслаждались каждым мгновением.

Но потом пришла катарсис. Мир расплылся перед глазами, и за ним потянулись огромные глаза, извивающиеся и сжимающиеся. Я впал в глюк - галлюцинации взяли верх над реальностью. То картины на стенах начинали двигаться, то цвета становились неестественно яркими и насыщенными. Страх охватил меня, я поняла, что убежать от этого сумасшедшего мира невозможно.

И тут все настоящее и искалеченное всплыло из глубин моего подсознания. Я вспомнила, как радовалась каждому дню рядом с бывшим, как мы гуляли по паркам и целовались под луной. Болезненные воспоминания о том, как он оставил меня, пронзили мою душу. Они только временно затушевывают боль и печаль, но не решают проблемы. Я хочу настоящих эмоций, настоящей любви и силы. Я хочу обратно свою жизнь и свою искренность. Жизнь - это борьба, и я готова бороться за свое счастье. Каждый день - новый шанс начать все сначала.

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!

Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.

Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.

Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.

Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.

- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?

Тип поковиркався та відповів:

- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?

А я йому:

- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.

Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.

Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.

- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!

А я засварив його:

- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?

Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"

Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.

Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.

- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?

І я відповідаю:

- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.

Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.